Линька сельскохозяйственной птицы

Нашли, что искали? Поддержите сайт:

Уважаемые посетители сайта, в последующих постах я опубликую несколько обзорных статей моего коллеги Белецкого Евгения Михайловича, специалиста по вопросам репродукции сельскохозяйственной птицы с более чем 25 летним стажем. В первых двух статьях мы рассмотрим вопросы, связанные с линькой птицы, где исчерпывающе описаны физиология линьки, виды линьки-ювенальная, естественная, принудительная, способы проведения линьки сельскохозяйственной птицы-гормональные, химические и зоотехнические. Показано, что наиболее перспективными являются зоотехнические способы, основанные на ограничении света, потребления корма и воды. Приведена экономическая эффективность применения принудительной линьки. Статья была подготовлена на украинском языке и надеюсь, что у русскоязычных посетителей блога не возникнут больших трудностей в понимании сути изложенного материала. Любые вопросы по сути изложенного материала задавайте через страницу «Контакты» или в комментариях.



style="display:inline-block;width:336px;height:280px"
data-ad-client="ca-pub-4037835599918832"
data-ad-slot="7553000704">


Одним з шляхів підвищення економічної ефективності галузі птахівництва, продовження терміну племінного або товарного використання птиці є примусова линька, яка дозволяє значно зменшити витрати на корми, енергоносії, ветеринарні препарати, кормові добавки, обладнання та ін., закупівлю інкубаційних яєць, особливо зарубіжної селекції, на вирощування ремонтного молодняку.

Перехід на ринкову економію потягнув за собою погіршення якості ремонтного молодняку, високу собівартість його вирощування, зниження життєздатності та продуктивності птиці, якості яєць. В результаті багато птахівничих підприємств для ремонту стада стали вирощувати більше молодняку. Строки експлуатації курей-несучок батьківського та промислового стад скоротились до 8−9 місяців. Перераховані вище причини призвели до різкого зниження економічної ефективності виробництва яєць. Один з шляхів вирішення проблеми — продовження терміну використання птиці за допомогою викликання у них примусової линьки.

Таким чином, в числі основних задач, рішенню яких сприяє примусова линька — продовження терміну використання птиці, збільшення виробництва яєць в найбільш доходні періоди, оздо­ровлення стада, зниження затрат і об’ємів виробництва в найменш доходні періоди, підвищення категорійності яєць і якості шкаралупи, а також зниження збитків при виникненні екстремальних ситуацій [8, 14].

Фізіологія линьки. Линька — це періодична зміна оперення і структурних елементів епідермісу шкіри, є одним з важливих біологічних процесів у птиці. Вона включає в себе повне відмирання та випадання старого пір’я і відростання нового. Повна линька має назву ювенальної, подальші — періодичні або сезонні [3].

Сезонна линька є результатом адаптації організму на скорочення світлового дня, зниження освітленості та температури навколишнього середовища та інші фактори. Вона сприяє підвищенню життєздатності птиці.

Випадання старого пір’я в результаті росту нового стимулюється гормоном щитовидної залози тироксином, функція якого під час яйцекладки пригнічується під впливом гормонів яєчника. При зниженні або повному припиненні яйцекладки гормональна активність яєчника пригнічується, а щитовидної залози підвищується.

Природна линька у дорослої птиці відбувається щорічно і продовжується 3−4 місяці. В цей час яйценосність знижується до мінімуму або зовсім припиняється.

При оптимальних умовах утримання дефінітивна линька пов’язана в основному з віком. Заміна оперення у курей («шийна» линька) починається з 12−14 місяців и протікає протягом 4−6 місяців і більше, що призводить до депресії репродуктивних функцій.

Під впливом комплексу стрес-факторів в організмі несучок відбуваються зміни, в результаті яких перо відпадає, знижується маса тіла, відбувається інволюція репродуктивної системи, тимчасово припиняється яйцекладка (табл. 1).

Таблиця 1. Жива маса, маса яєчника, яйцепроводу, абдомінального жиру, числа великих і малих фолікулів в яєчнику курей після обмеження годівлі для стимуляції примусової линьки і при нормальній годівлі [19, 25].

Вивчені параметри Птиця, яка линяє Птиця, яка не линяє
Жива маса, кг 1,85 2,20
Яйцепровід 49,0 62,7
Абдомінальний жир 69,3 125,4
Число фолікулів > 250 мг 18 32
Число фолікулів 12−22 мг 20 3

В ході линьки відбуваються: утилізація та виведення з організму баластних речовин, які накопичилися; утилізація жирових запасів; підвищення активності наднирників, гормонів щитовидної залози трийодтиронину (Т3) і тироксину (Т4), пониження активності статевих залоз, лютеїнизуючого гормону (LH), припинення функцій репродуктивних органів, підвищення рівня соматотропного гормону в крові і тканинах. Такі зміни призводять до підвищення у курей швидкості обмінних процесів, підвищенню синтезу білка, необхідного для росту нового пера і виробництва яєць. Одночасно призупиняється розпад тканинних білків [10, 29].

clip_image002

Рис. 1. Концентрація в плазмі крові LH, естрадіолу і кортикостерону (нг/мл) [19], Т3 і Т4 [16] протягом перших 15 днів обмеження споживання корму і води для ініціації линьки.

Ювенальна линька. Ювенальна линька пов’язана зі зміною фізіологічного стану молодняку при його інтенсивному рості і розвитку. В цей період первинне (ювенальне) перо замінюється вторинним (основним, дефінітивним). Спочатку відростають нові рульові (хвостові) і махові пір’я першого і другого порядку (крила), а потім — криючі. У курчат яєчних порід ювенальна линька починається в 4 тижні, у м’ясних і загально користувальних — у 5−6, у цесарят — у 6−7, у індиченят — у 5−6, у каченят —у 8−10, у гусенят — у 10−11 тижнів, а закінчується, як правило, до віку знесення першого яйця. При оптимальних умовах годівлі і утримання статева зрілість настає в яєчних курей в 21−22 тижні, у м’ясних — в 25−26, у цесарок —в 34−36, у індичок — в 30−34. У гусенят і каченят ювенальна линька протікає швидше, протягом двох місяців. При цьому в каченят замінюються тільки покривні пір’я, а махові і рульові залишаються. Самці линяють більш активно і помітно у порівнянні з самками. При недостатку в раціоні таких мікроелементів, як марганець, йод і сірка, нове оперення — розтріпане, кручене, липке при щупанні — з’являється з затримкою. Тому рекомендується добавляти для молодняку курей, цесарок і водоплавної птиці на 1 кг корму 50 мг марганцю, а для індиченят —70 мг [3].

У природних умовах линька є наслідком загальної реакції організму на зміну зовнішніх умов: стресів, скорочення світлового дня, пониження температури навколишнього середовища восени тощо. У цей час несучість у птиці знижується до мінімуму або взагалі припиняється [4].

Крім пір’я при линьці відбувається зміна зроговілого шару епідермісу, рогових пластинок дзьоба, кігтів та лусок на ногах. Різні види птиці можуть линяти один або декілька разів протягом року. У молодняку сільськогосподарської птиці відбувається післягніздова линька — заміна «гніздового» оперення протягом декількох тижнів або місяців. Така линька може бути повною або частковою, з заміною всього пір’я або частини.

Природна линька у дорослої птиці відбувається щорічно і продовжується 3−4 місяці. В цей час яйценосність знижується до мінімуму або зовсім припиняється. Слід відмітити, що періодична зміна пера сприяє підвищенню життєздатності птиці [13]. Так, співвідношення гетерофіли : лейкоцити як при індукції линьки маніпуляцією зі світлом, обмеженням споживання корму і води або з високим рівнем цинку в раціоні в усіх групах було підвищеним і досягало до 0,61, в той час як у контрольній групі воно становило лише 0,20 [21].

Періодична (дефінітивна) линька. Після завершення продуктивного періоду в дорослої птиці настає періодична, або природна линька — як наслідок пристосувальної реакції організму на умови навколишнього середовища.

Яйценосність знижується до мінімуму або припиняється зовсім, змінюється фізіологічний стан, зменшується опір птиці до несприятливих умов та захворювань.

Тривалість першого продуктивного періоду і строки природної линьки в птиці різних видів і напрямків неоднакові (табл. 1). Заміна основного пера починається в 13−14 місяців і продовжується в стаді 3−4 місяці. У курей спочатку замінюється перо шиї, потім спини і інших частин тулуба, причому в високопродуктивних несучок цей процес протікає швидше у порівнянні з низькопродуктивними.

Таблиця 2. Тривалість першого продуктивного періоду і строки природної линьки у птиці.

Вид птиці Вік досягнення статевої зрілості, тижнів. Тривалість 1-го продуктивного періоду, міс. Тривалість природної линьки, міс.
Кури яєчні 19−20 11−12 3−4
Кури м’ясні 25−26 8−9 3−4
Індики 30−36 5−6 2,5−3
Качки звичайні 26−28 8−9* 2
Качки мускусні 27−28 5 3
Гуси 30−34 4−5 2−2,5*

*У птиці цих видів через 20 днів після першої линьки (літньої) починається друга (осіння), тривалість якої у качок 50−55 днів, у гусей — 15−20.

Природна линька в курей та індичок починається з випадання першого махового пера (а всього їх на крилі десять). Підрахунок пір’я першого та другого порядку починають проводити від підм’язових, які розташовані біля кистьового суглоба. Махові пір’я першого порядку змінюються послідовно, від центра крила. Прийнято вважати, що зміна кожного пера дорівнює 10% загальної линьки, випадання п’ятого співпадає з масовою зміною оперення тулуба.

Періодична линька в півнів починається на 2−3 місяці раніше та протікає інтенсивніше, ніж у курей, і без суттєвого зниження живої маси. В період зміни 5−6-го махового пера відмічали зниження заплідненості яєць, яка відновлювалася вже при зміні 7−8-го махового пера самців [6, 10].

Дослідженнями вчених з ДНУ ВНІТІП також встановлено, що однією з причин, які негативно впливають на заплідненість яєць після 42 — 44 тижнів племінного використання, є линька півнів. При досягненні півнями 50−52% линьки відбувається різке зниження заплідненості яєць — майже до 5%. В процесі подальшої линьки заплідненість яєць зменшується незначно Автори дійшли висновку, що линька півнів в більшому ступені знижує заплідненість яєць, ніж линька курей [5].

Аналогічну линьку відмічають щорічно і у індиків, яка зазвичай починається на початку травня і триває близько місяця, в той час, як індички не линяють до кінця продуктивного періоду. У цей час у самців, згідно спостереженням Є.М. Білецького у 2008—2012 рр., відмічали зниження спермопродукції — рухливості, концентрації сперматозоїдів, особливо збільшується кількість морфологічно аномальних статевих клітин, що призводить до зниження заплідненості яєць та виводу індиченят на 10−12%, в той час, як маса самців не змінюється. Аналогічні дані відмічали Бєсулін В.І. [2], Шанскова А.М. [15], Nestor K. E. еt al. [30] та інші.

Woodard A. E. та інші [20] встановили, що застосування примусової линьки індиків зоотехнічним методом у 54-тижневому віці протягом 4 тижнів призводить до втрати спермопродукції, однак після застосування фотостимуляції спермопродукція відновлюється через 4 тижні. Хоча спермопродукція самців у другому циклі була дещо нижчою в порівнянні з першим циклом, але показники якості сперми були на 20% кращими в порівнянні з самцями, які утримувалися без застосування линьки. При цьому, концентрація сперматозоїдів підвищилась також на 1−2 млрд/мл.

Для визначення інтенсивності линьки курку або індичку беруть у руки, широко розсовують крило, обслідують його внутрішню поверхню і підраховують кількість махових пір’їн першого порядку, які змінилися.

Качки линяють двічі на рік — літом і восени, самки — на 10−15 днів пізніше від самців. Влітку (в червні—липні) змінюються рульові, криючі та махові пір’я. Через тиждень після випадання першої центральної пари рульових починається випадання мілких криючих. Махові пір’я першого та другого порядку заново відростають з внутрішнього краю крила. Приблизно за 10−15 днів пір’я першого порядку випадають, качки припиняють яйцекладку. З другої половини серпня до жовтня замінюються рульові та криючі мілкі пір’я в тій же послідовності як в при літній линьці (табл. 2).

У мускусних качок перший цикл яйценосності — п’ять місяців, після чого настає природна линька, тривалість якої 3 місяці, і качки вступають у другий (п’ятимісячний) цикл продуктивності.

Періодична линька у гусей проходить двічі — літом і восени, з перервою в 20 днів і починається при повному припиненні яйцекладки. Літом за 2−2,5 місяці змінюється всі пір’я (рульові, махові першого та другого порядку, мілкі криючі), причому рульові одночасно з мілкими, які випадають спочатку на абдомінальній частині тулуба та нижній частині шиї, потім на грудях, передній та задній частинах спини, стегнах. Рульове пір’я змінюються в тій же послідовності, як і у качок.

Таблиця 3. Зниження рівня яйценосності в першому циклі продуктивності (%) і відновлення яйценосності після линьки (дні).

Вид птиці Зниження рівня яйце-носності в першому циклі продуктивності, % Відновлення яйценосності після линьки, дні Максимальний рівень яйценос-ності в другому циклі продук-тивності, % Тривалість другого циклу, міс.
Кури: яєчні 30−40 50−55 80 7−9
м’ясні 25−30 45−60 70 6−7
Індички 20−25 49−63 50 4−4,5
Цесарки 20 45 45 4,5
Качки:

кряквові
30−40 45−50 70 6−7
мускусні 5−10 60 50 5
Гуси Припиняють повністю 60 30 3−3,5

Випадання первинних махових пір’їн починається з зовнішнього краю крила та поширюється до тулуба, а вторинних махових — з внутрішнього. Восени змінюється за 15−20 днів лише криюче пір’я.

Важливий елемент технології — прижиттєве вищипування пера та пуху, яку проводять з врахуванням віку, часу природної линьки та фізіологічного стану гусей. При сезонній яйцекладці їх вищипують два рази на рік: після закінчення продуктивного періоду та виникнення природної линьки (частіше з кінця травня — початку червня) та через 7−8 тижнів (в кінці липня — початку серпня). За одне вищипування отримують до 100 г перо-пухової сировини від кожного дорослого гусака. Характерно, що їх перові сосочки здатні активуватися не тільки під час нормальної сезонної линьки, але і після штучного вищипування. Воно безболісно для гусей, так як старе перо виштовхується молодим, яке росте. Не слід вищипувати слабу, з ураженими ділянками шкіри хвору птицю. Доцільно насамперед перевірити на декількох особинах і різних ділянках їх шкіри готовність гусей до вищипування. Якщо перо висмикується легко, має світлий та сухий очин, можна проводити масове общипування, а якщо нижня частина очину наповнена лімфатичною рідиною або кров’ю, то цього робити не можна. При хороших умовах утримання та годування оперення у гусей повністю відновлюється через півтора місяці — швидше, ніж при природному линянні.

На скорочення строків періодичного линяння у сільськогосподарської птиці сприятливо впливає повноцінне годування, збалансоване по вмісту метіоніну та цистину. Їх рівень в раціонах необхідно довести до 0,6−0,7%. Цими сірковмісними амінокислотами багаті рибна, м’ясо-кісна мука, сухі молочні відвійки, кормові дріжджі, соняшникова макуха та шрот. Можна також використовувати синтетичний метіонін з розрахунку 0,7−1,5 г/кг корму.

При нестачі в раціоні мікроелементу цинку та вітаміну В3 (пантотенова кислота) у птиці порушуються ріст і зміна пера. Норми добавок в комбікорми цинку та вітаміну В3 — відповідно 50 і 10−20 мг/кг. Потреба в них задовольняється і за рахунок трав’яної муки, зелених рослин, висівок, макухи, дріжджів, кормів тваринного походження. Нестачу пантотенової кислоти покриває і синтетичний препарат — пантотенат кальцію.

Примусова линька. Суть примусової линьки полягає у тому, що у птиці викликають штучну линьку, яка проходить у більш короткі терміни (45−60 днів) ніж природна, розпочинається і закінчується майже одночасно у всього поголів'я птиці. Після цього настає черговий період несучості, який триває кілька місяців: 8−9 -у яєчних; 6−7 — у м'ясних курей; 4−4,5 — у індиків; 6−7 — у звичайних; 5-у мускусних качок; 3−3,5 — у гусей. [4, 18].

Більш широке застосування примусової линьки набуває особливої актуальності останнім часом, коли вирощування ремонтного молодняку значно подорожчало у зв'язку з істотним підвищенням цін на корми, енергоносії та добовий молодняк або інкубаційні яйця, які закуповуються за кордоном і на що витрачаються великі валютні кошти [4].

Линька також дозволяє вирівнювати різновікову птицю, тобто можна скомплектувати ста­до з двох пташників (різниця не повинна перевищувати 1,5−2,0 міс), а це дозволить ефективно використовувати птахомісця і отримати одночасний набір продуктивності [8].

Формування нового циклу яйцекладки засновано на прискоренні процесу природної (вікової) линь­ки несучок.

За інтенсивного утримання птиці у пташниках з регульованим мікрокліматом линька пов’язана в основному з віком. Вік початку линьки та її тривалість у різних видів дорослої птиці неоднакова. Після того, як птиця перелиняє, у неї за належних умов утримання настає другий цикл несучості. Проте утримувати такий тривалий час птицю, що майже не несеться, у більшості випадків економічно невигідно, тому її зазвичай відправляють на забій або реалізують населенню, а в пташниках розміщують нову партію вирощеного ремонтного молодняку.

Оскільки основою зо­отехнічної линьки є стрес, то потрібно застосувати одночасно якомого більше факторів і запустити механізм линьки. Чим більше стрес-факторів, тим жорсткіша линька, а, значить, тим вище продуктивність птиці в другому циклі. Оптимальним для запуску в линьку вважають вік 420−470 днів, але можна і пізніше. Все залежить від стану стада та його продуктивності, від стабільності птахофабрики, стану ринку яєць і мети, заради якої проводиться линька [8].

Для зниження відходу випоюють комплекс вітамінів. Обов’язково слід перевірити титри антитіл і при необхідності вакцинації [1]. В підготовчий період вакцинації краще не проводити. Перед голодуванням птицю зважують. Треба слідкувати, щоб втрата живої маси була не менше 25%, але не більше 35%.

В період голодування птиці необхідно застосувати максимальний стрес, щоб викликати гормональну перестройку організму, яка дозволить в максимально короткі строки припинити яйценосність [8].

Годівлю птиці під час линьки умовно можна розділити на три періоди.

1. Після «голодних» днів до переходу на норму курям слід давати комбікорм зі зниженим вмістом протеїну (10−15%) і підвищеним — клітковини. Перші дні згодовують тільки зерно, а якщо його немає, то пшеничні висівки з розрахунку 1,5 г висівок замість 1 г зерна.

2. З моменту годування птиці згідно норм для прискорення відростання пера необхідно підвищити поживність раціону по протеїну (19−20%), а кальцію повинно бути в раціоні не більше 1,0−1,2%. Високий рівень кальцію може негативно вплинути на відновлення оперення.

3. Птиці дають повну денну норму комбікорму, в якому: сирого протеїну 16−17%, обмінної енергії 2700—2750 ккал/кг, кальцію 2,5%. Бажано щоб корм був розсипний, грубого помолу.

В залежності від стану і продуктивності курей режими їх утримання та годівлі як в період линь­ки, так і протягом другого циклу яйцекладки можна корегувати [10].

Примусова линька супроводжується зниженням живої маси на 10−20% (її мінімум відмічається до 30-го дня), стресом, зменшенням апетиту, скороченням споживання корму, підвищенням температури тіла. У порівнянні з природною линькою примусова починається дружно, протікає швидко (протягом 45−60 днів) і закінчується майже одночасно у всього стада. Після цього настає другий цикл яйценосності, тривалість якого у різних видів птиці неоднакова. (см. табл. 2), підвищується маса і якість яєць, їх виводимість, життєздатність і жива маса курчат [3].

Практичне значення має і кратність застосування примусової линьки, яка можлива після завершення кожного продуктивного циклу. Однак наукові дослідження чотирьох циклів (3 рази викликали примусову линьку) показали, що в третьому та четвертому значно знижуються яйценосність, заплідненість яєць, вивід молодняку, а тривалість яйцекладки скорочується на 2,5−3,5 місяці. Тому доцільні два цикли продуктивності курей [4].

Найбільш ефективні строки утримання гусей — 5−6 циклів яйценосності, качок і індичок — 2−3, цесарок —2 цикли продуктивності.

Виявлення нейроендокринних механізмів примусової линьки птиці свідчить про те, що при стресі, шляхом впливу фотоперіодизму, короткострокового позбавлення корму та води у птиці різко пригнічується робота гіпоталамо-гіпофізарних механізмів репродуктивної функції та активується система щитовидна залоза — кора наднирників, яка відповідна за регуляцію заміни оперення і відповідних їй метаболічних процесів [7].

При обмеженому доступі до води самкам птиці в яєчниках відбувається інтенсивна атрезія фолікулів, яка супроводжується їх деформацією, зморщуванням, появою перетяжок і атрофією судинної сітки. Гістологічні і цитологічні зміни в будові фолікулів характеризуються появою щілиноподібних порожнин між ооцитом і стінкою фолікула, інтенсивною проліферацією з’єднувальної тканини у товщу жовтка, значною васкуляризацією та інвагінацією фолікулярного епітелію, протеолізом осциту [9].

Фактори, які впливають на оперення птиці. Основними причинами втрати оперення у курей-несучок є годівля, хвороби та умови утримання. У середньому кури-несучки у промислових умовах утримання втрачають до 40-тижневого віку 10−15% всього оперення, до 55-тижневого — близько 20−25% і до 75 тижнів — близько 40%. Тому линька в числі інших чинників може слугувати показником продуктивності птиці [11, 28].

Годівля. Збалансовану годівлю відносять до основних факторів, які впливають на структуру пір’я, оскільки протеїн каротин становить до 97% маси пера. В синтезі кератину пера задіяні в основному сірковмісні амінокис­лоти — метіонін і цистин.

Метіонін бере участь у цьому процесі після перетво­рення на цистин, що відбувається як в печінці, так і у фолікулах пера. Оскільки потреба птиці в меті­оніні та цистині для росту та збереження цілісності оперення вища, ніж для м'язової тканини, в першу чергу їх дефіцит виявляється в погіршенні стану оперення. Випадання або ріст ненормального пір’я може вказувати на незбалансованість раціону або дефіцит ряду поживних речовин. Відомо, що в період швидкого росту пера після ювенальної чи примусової линьки курей максимальна ефективність засвоєння кор­мів була досягнута при співвідношенні в них цистину та метіоніну 54 та 46%. Далі, після закінчення росту пера, ця різниця вирівнювалася.

Окрім вказаних амінокислот на ріст пір'я та загальний стан оперення у несучок впливають і такі амінокислоти, як аргінін, гліцин та трип­тофан, важкі метали у кормах і питній воді, кокцидіостатики та інші чинники. При дефіциті аргініну відмічають лоткоподібне махове пір’я 1-го та 2-го порядку. Ознаками нестачі інших амі­нокислот та жирів є сухість, жорсткість і ламкість пір’я. Його кучерявість виявляється у курчат за комплексного дефіциту аргініну, лейцину, ізолейцину, триптофану або фенілаланіну і тирозину. Характерно, що тривалий, хоч і незначний дефіцит та дисбаланс амінокислот, який не позначається на рівні продуктивності, впливає на стан оперення курей. Нестача вітаміну Е, селену, вітаміну В6, пантотенової та фолієвої кислоти, біотину чи нікотинової кислоти також може проявитися через знебарвлення й ненормальний ріст пір’я.

Погіршення стану оперення несучок часто пов’язано і з дефіцитом цинку. Специфічним симптомом в цьому випадку є відокремлені одна від одної пір’їни, в першу чергу це стосується махового пір’я 1-го і 2-го порядку.

Відмічено також негативний вплив на оперення кокцидіостатиків — ласалоциду і монензину, а також мікотоксинів.

У аутосексних за швидкістю оперення курей потреба в цистині в період росту пера вища, ніж у тих, у яких процес оперення проходить нормально.

Використання енергії кормів у несучок з поганим оперенням суттєво зростає. Крім цього, додаткова енергія потрібна також для формування нового оперення [11].

Утримання птиці. Дослідами на птиці встановлено, що при утриманні в кліткових батареях оперення у курей зношується швидше в порівнянні з утриманням на підлозі, при груповому утриманні швидше, ніж при індивідуальному.

На стан оперення птиці значною мірою впливає мікроклімат пташника. Це насамперед зони вентиляційних каналів з перепадом температур. Підвищена концентрація аміаку, вуглекислого газу, сірководню, особливо в застойних зонах, призводить до зростання втрати пір’я. Тому в зимовий період не рекомендується зменшувати подачу свіжого повітря для підтримки в приміщенні оптимальної температури, оскільки нижня межа її допустимих величин знаходиться між 12−15 °С [11].

Температура навколишнього середовища. За температури повітря у пташнику 15−16 °С (нижня межа термонейтральної зони) у курей посилюється тепловіддача з оголених частин тіла, що призводить до підвищення загальної теплопродукції, а це викликає потребу в кормах та обмінній енергії. Одночасно зростають витрати енергії на ріст нового оперення. Встановлено, що в середньому втрата 1 г оперення призводить до збільшення витрат кормів для виробництва 10 яєць на 40 г, хоча інтенсивність яйценосності птиці зберігається на попередньому рівні або навіть трохи підвищується.

Відомо, що оперення шиї становить до 6% загального оперення, грудки — 11%. Відсутність пір’я на шиї та грудці призводить до підвищеного на 10% використання кормів за рахунок збільшення тепловтрат, отже, підвищення обміну речовин, що, з другого боку, може призвести до зростання продуктивності.

Встановлено, що при утриманні частково оголених курей у термонейтральній зоні (15−25 °С) обмін речовин у них на 60% вищий, ніж у повністю оперених курей. Це можна пояснити специфічним впливом зростання тепловтрати на енергетичний обмін. При зниженні температури повітря у курнику на кожний 1 °С теплопродукція у нормально оперених курей підвищувалася на 2,1%, а у погано оперених — на 4,6% [11].

Освітлення пташнику. Світло діє на птицю через сітківку очей, гребінь і сережки, від яких нервові імпульси надходять до передньої долі гіпофізу, спричиняючи посилений синтез гормонів, які стимулюють функціональну діяльність статевих органів і формування яєць. При цьому як недостатнє, так і надмірне освітлення має негативний вплив на здоров'я і продуктивність птиці. Тривалість світлового дня має домінуюче значення на статеве дозрівання молодок, несучість курей, масу яєць, поведінку птиці.

Для підростаючих молодок стабільний або зростаючий світловий день має вирішальне значення на подальшу продуктивність. Для птиці яєчних порід і кросів у віці 17−18 тижнів він має становити 9 годин. 3 19− до 33-тижневого віку включно через кожний тиж­день світловий день збільшують на 20 хвилин. Протягом 34−40-тижневого віку він стабільний — по 14 годин, далі його поступово нарощують до 17−18 годин і на цьому рівні підтримують до закінчення продуктивного періоду.

М'ясні кури досягають статевої зрілості пізніше, ніж яєчні, і тому стимулювання несучості за допомогою збільшення тривалості світлового дня у них починають з 23-тижневого віку. У цьому віці молодки м'ясного напряму починають нестись, і їх використовують протягом 40 тижнів. Далі у них викликають примусову линьку або ж їх вибраковують для реалізації на м'ясо.

Навіть короткочасне зменшення світлового дня у птиці може знизити у них несучість і спричинити передчасну линьку.

Тривалість світлового дня у приміщенні регулюють за допомогою електричного освітлення з використанням ламп накалювання, люмінесцентних або натрієвих ламп. Для подовження світлового дня світло добавляють спочатку вранці, потім ввечері, не порушуючи ритмічності. Оптимальна електрична освітленість пташників — 15−20 люкс (4 Вт/м2 підлоги).

За такого світлового режиму та за належної годівлі кури яєчного напряму продуктивності починають відкладати яйця у п’ятимісячному віці і зберігають високу несучість протягом 52−56 тижнів, відкладаючи за цей період 250−300 яєць [11].

Вологість. Вологість повітря в приміщенні для курей має бути в межах 60−70%. Відхилення від цих оптимальних показників в той чи той бік, особливо при підвищенні вологості в пташнику, негативно впливає на стан і продуктивність курей.

Недостатня вологість повітря, особливо влітку, сушить слизові оболонки дихальних шляхів птиці, що нерідко спричиняє їх запалення, а також шкіру, викликаючи свербіж, у результаті чого виникають розкльови, поїдання пера.

Висока вологість повітря при високих або низьких температурах сповільнює тепловіддачу, негативно діє на організм. Вологе повітря в поєднанні з високою температурою і недостатнім повітрообміном викликає перегрів курей (тепловий удар). При утриманні в теплих і вологих приміщеннях у птиці порушується обмін речовин, погіршується апетит, настає загальне при­гнічення, млявість, знижуються продуктивність і стійкість до інфекційних і незаразних захворювань.

Висока вологість повітря при низькій температурі різко збільшує тепловіддачу, викликаючи переохолодження організму і, як наслідок, застуди. Утримання курей в холодних і сирих приміщеннях веде до непродуктивної витрати кормів, зниження продуктивності.

Підвищена вологість повітря у приміщенні виникає в результаті життєдіяльності птиці. Курка споживає води приблизно удвічі більше, ніж з’їдає корму. В організмі її утримується лише 1−5% води, що споживається за добу, решта виводиться з організму при диханні і з послідом. Отже, якщо в приміщенні міститься, наприклад, 30 курей, то щодоби вони виді­ляють близько 6 л води. Крім того, волога випаровується з напувалок і підстилки.

Для видалення зайвої вологи, а також шкідливих газів з приміщення його необхідно регулярно провітрювати, але при цьому не можна допускати протягів, які негатив­но впливають на птицю [11].

Отже, можна зробити такі висновки:

•Линька птиці — це природний процес, який посилюється з віком;

•при утриманні птиці при температурі від 15 до 24 °С оголення шиї і частково грудей як правило не впливає на інтенсивність яйцекладки, а призводить до збільшення витрат кормів на 4−5 г;

•втрата оперення у несучок має місце при пору­шеннях режиму вентиляції, перервах у подачі питної води, підтримці продуктивності за рахунок внутрішніх резервів;

•випадання пір'я, що супроводжується зниженням живої маси, є показником хронічної нестачі поживних речовин або поганого їх засвоєння;

•випадання пір’я сигналізує також про початок неконтрольованої линьки в стаді.

З метою збереження продуктивності курей з голою шиєю та грудьми, частково оголеною спиною (коло хвоста) або ознаками линьки рекомендується:

•нормалізувати поживність раціону;

•позбутися технологічних факторів, що викликають стрес у курей;

•підвищити рівень метіоніну та цистину в раціоні на період з 4-го по 7-й тиждень до 0,67−0,70%;

•при вигодовуванні переважно рослинними кормами ввести в раціон жир і до 1,5% рибного борошна;

•при зниженні температури повітря у пташнику потрібно збільшити добову норму кормів;

• не допускати дефіциту біотину, піридоксину, вітаміну Е та селену [11].

Популярность: 8%

Пообсуждать статью!

Просмотров: 3,051

Один комментарий к “Линька сельскохозяйственной птицы”

Трэкбэк

  1. Линька птицы–как контролировать? | Для птицеводов

Оставить комментарий или два

Оповещать о новых коментариях по RSS

При публикации материалов сайта, публикатор обязан разместить ссылку на источник.