Использование лекарственных растений в птицеводстве

Нашли, что искали? Поддержите сайт:

Я продолжаю публиковать некоторые обзорные статьи Белецкого Евгения Михайловича, как уже обещал в предыдущем посте и сегодня представлю такую, не совсем обычную тему для птицеводства, как использование лекарственных растений для лечения птицы. Должен сказать, что Евгений Михайлович уже давно занимается сбором инфрмации по лекарственным травам и его рекомендации, надеюсь, могут быть интересны нашим читателям.



style="display:inline-block;width:336px;height:280px"
data-ad-client="ca-pub-4037835599918832"
data-ad-slot="7553000704">

В останні роки сільськогосподарська птиця все більше і більше хворіє на цілу низку як інфекційних, інвазійних, так і незаразних хвороб, на які птахівничі підприємства витрачають немалі гроші, несуть збитки. Це пов’язано з недостатньою збалансованістю раціонів по амінокислотах, вітамінах, мікроелементах та інших біологічно активних речовинах. Між тим, практично у нас під ногами проростає велика кількість цілющих трав, використання яких дозволило б вирішити ряд важливих моментів збереження здоров’я птиці.

Нагадаємо, що у світі нараховується близько 20 000 рослин, які мають лікарські властивості, хоча тільки близько 300 отримали офіційне признання і застосування в медицині і ветеринарії. Тим не менше, вони входять до складу 40% всіх лікарських засобів, які виробляються у світі.

Широке використання рослин з лікарською метою зумовлено вмістом численних біологічно активних речовин, які виробляються та накопичуються в процесі їх життєдіяльності.

Біологічно активними речовинами, які знаходяться в рослинах, є алкалоїди, глікозиди, сапоніни, флавоноїди, кумарини, полісахариди, ефірні масла, антибіотики, фітонциди, органічні кислоти, вітаміни, дубильні та мінеральні речовини, ферменти, бальзами, смоли, гіркоти, терпеноїди, антрахінони, слизи, тощо. Більшість із вказаних сполук є сильнодіючими або токсичними.

Зазвичай виділяють такі категорії лікарських рослин:

офіціальні лікарські рослини — рослини, сировина яких дозволена для виробництва лікарських засобів в країні. Ці види лікарської рослинної сировини вказані в Державному реєстрі лікарських засобів;

фармакопейні лікарські рослини — офіціальні рослини, вимоги до якості лікарської рослинної сировини яких викладені у відповідній статті Державної Фармакопеї або міжнародних фармакопей. Лікарські рослини і лікарську рослинну сировину вивчає один з напрямків фармацевтичної науки — фармакогнозія.

лікарські рослини народної медицини — найбільш широка категорія, в якій більшість рослин описані відносно погано, вони не пройшли необхідної перевірки засобами сучасної фармакології. Однак, багато рослин цієї групи активно використовуються в країнах, де медична допомога недоступна або надто дорога.

Частіше всього у сільськогосподарської птиці в процесі її вирощування та у продуктивний період страждають травнева, дихальна, сечостатева та нервова системи, обмін речовин. Немало клопоту доставляють гельмінти та ектопаразити — блохи, воші, пухоїди тощо. Для профілактики захворювань, зменшення проявів стресу, особливо у високопродуктивної птиці, можна застосовувати ряд лікарських рослин, які дозволять значно знизити прояв негативних факторів годівлі та утримання, підвищити імунітет. До трав, які мають такі універсальні властивості і займають ореоли практично по всій території України, можна віднести: аїр тростиновий, алтею лікарську, цмин пісковий, спориш звичайний, материнку звичайну, звіробій звичайний, кропиву дводомну, м’яту перцеву, кульбабу лікарську, пижмо звичайне, подорожник великий, полин гіркий, полин звичайний, собачу кропиву п'ятило­патеву, чабрець повзучий, деревій звичайний, хрін звичайний, цикорій звичайний та інші.

clip_image002

Аїр тростиновий — Acarus calamus L. Препарати з кореневища аїру (настій, відвар, подрібнена рослина) корисні при прийомі внутрішньо як засіб, що збуджує апетит, регулює функції шлунково-кишкового тракту (зменшує діарею, усуває печію, метеоризм). Препарати застосовують для лікування гастриту, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, при ахілії, кишкових коліках, отруєннях, діареї та інших порушеннях травлення. Збільшують жовчовиділення. Настій кореневищ або листків дають птиці для профілактики чи при захворюваннях печінки, жовчних протоків і жовчного міхура.

Настій кореневищ застосовують як відхаркувальний та жарознижувальний засіб при бронхіті, пневмонії та інших захворюваннях дихальної системи.

Екстракт або настій рослини корисний в якості заспокійливого засобу при істерії, неспокійному стані птиці.

Цю лікарську рослину дуже корисно застосовувати перед та після вакцинацій, дачею ліків, при обробках від ектопаразитів та при інших маніпуляціях з птицею, а також при захворюванні на інфекційні хвороби.

Настій з кореневищ аїру: 120 г мілко нарізаного, очищеного від кори кореневища аїру залити 10 л окропу, настоювати приблизно 15−20 хв, процідити. Випоювати за 1 тиждень до і 1 тиждень після вакцинацій, дач ліків та інших маніпуляцій з птицею.

Алтея лікарська Althea officinalis L.

clip_image004

Оскільки водяні витяжки з кореню алтеї у вигляді порошку, настою або сиропу мають обволікаючі, захисні, пом’якшуючі, протизапальні властивості, а також виявляють відхаркувальну та обезболюючу дію, їх застосовують для лікування хронічних бронхітів, трахеїтів, ларингітів, бронхопневмоній у першу чергу як протикашльовий засіб як самостійно, так і в складі грудних зборів.

Слиз алтеї лікарської знаходить широке застосування при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, насамперед гастритів і виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Особливо ефективні препарати кореня алтеї при підвищеній кислотності шлунка.
Відмічена закономірність: чим вище кислотність шлункового соку, тем ефективніше та більш тривалий час діють препарати, оскільки в’язкість слизу підвищується при контакті з кислотою. Внутрішньо відвари кореневищ, а також надземної частини застосовують при катаральних явищах в шлунково-кишковому тракті, гастриті, ентероколіті, діареї, при жовтусі. При отруєннях птиці мікотоксинами, фосфорноорганічними сполуками та ін. відвар коренів алтеї — один з ефективних засобів покращення її фізіологічного стану. Відвар коренів алтеї: взяти 1 чайну ложку подрібнених коренів алтеї (6,0 — 180,0) на неповний або повний стакан окропу, кип’ятити 1 хв, настояти 10−15 хв. Випоювати з розрахунку 1−2 чайні ложки відвару на 1 голову птиці. Порошок з коренів: висушений і подрібнений в порошок корінь алтеї змішати з кормом в розрахунку 0,2−0,3 г/голову/добу і згодовувати по мірі необхідності. Деревій звичайний — Achillea millefolium L.

clip_image006

Деревій застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, для підвищення апетиту і т.д. Настій з надземної частини внутрішньо — при гастриті, виразковому коліті, харчовій алергії, гострій і хронічній дизентерії, гепатитах. Входить до складу апетитних, шлункових зборів. Кровозупинні властивості рослини використовують при різного роду кровотечах як внутрішніх, так і зовнішніх. Настій деревію випоюють при катарі верхніх дихальних шляхів, бронхітах. Настій і відвар (частіше в суміші з другими травами) — при нефрологічних і урологічних захворюваннях, які супроводжуються гематурією (гострі і хронічні цистити, уретрити, гломерулонефрити, пієлонефрити та ін.). Є дані про те, що деревій здатен підвищувати статеву здатність самців, що дуже важливо у племінний сезон. Настої і відвари деревію застосовують як заспокійливий засіб при розладах центральної нервової системи, при неврастенії, істерії та ін. Препарати деревію застосовують як глистогінний засіб, корисні вони також при сверблячці та лишаях. Настій трави деревію: 15 г (2 ст.л.) сировини залити 1 л окропу, настояти 15 хв. Добавляти птиці до води в розрахунку 1:5 — 1:10. Звіробій звичайний — Hypericum perforatum L.

clip_image008

Настій квіток застосовують для лікування хвороб ротоглотки, шлунково-кишкового тракту, печінки, при гепатитах, застої жовчі, холециститах, гастритах, при дискінезії жовчних шляхів та ін. Настій звіробою застосовують також при болях у животі, дизентерії. Препарати звіробою зменшують спазми кишок і жовчних шляхів, нормалізують функцію шлункових залоз, виявляють протизапальну дію на слизові оболонки травневого тракту, в’яжучу та бактеріостатичну дію. Звіробій — рослинний антидепресант №1. Він підвищує синтез антистресових факторів: серотоніну, норепінефрину та дофаміну, знижує рівень гормону стресу кортизолу. Препарати трави звіробою ефективні при гіменолепідозі та ентеробіозі. Разом з тим, застосування звіробою потребує дотримання деяких мір обережності.
Передозування може спровокувати симптоми гострого гастриту, спазми та болі в кишечнику. При застосуванні курсу лікування другими ліками краще утриматися від випоювання препаратів звіробою. Звіробій підвищує чутливість шкіри до ультрафіолетових променів, тому після випоювання настою птиці краще не знаходитися на сонці, так як це може спричинити опіки незахищених ділянок шкіри. Настій трави звіробою: 1 ст.л. сировини на 1 л окропу, настояти 30 хв., процідити. Добавляти до води птиці в розрахунку 1:10. Кропива дводомна — Urtica dioica L. При прийомі свіжої або сухої трави, настою внутрішньо активуються всі процеси в організмі, підсилюється травлення і жовчовиділення, покращується функція печінки та жовчного міхура, підшлункової залози, кишечника, очищується організм від шлаків.

clip_image010

Відвар листя застосовують як відхаркувальний засіб при бронхітах, пневмонії та інших простудних захворюваннях. Настій кропиви покращує роботу нирок, діє як сечогінний засіб при запаленні нирок, сечового міхура, водянці. Насіння кропиви, молоду траву застосовують для підвищення статевої функції у самців. Настій рослини діє як заспокійливий засіб при нервових розладах, істерії. Рослина ефективна при сечокислому діатезі, подагрі. Препарати кропиви нормалізують обмін речовин, в т.ч. ліпідний обмін, збільшують виведення шлаків з організму. Можна використовувати як дезинфікуючий засіб. Аналогічно можна застосовувати кропиву жалку. Настій листя кропиви: 50 г сировини залити 1 л окропу, настояти. Випоювати вволю. Порошок з сухої трави домішувати до корму. Свіжу траву краще давати в суміші з іншими травами. Кульбаба лікарська — Taraxacum officinale Wigg.

clip_image012

Препарати кульбаби або свіжі корені застосовують для збудження апетиту, покращення секреторної та моторної діяльності шлунка та кишечника, підвищення жовчовиділення та секреції травневих залоз. При легеневих захворюваннях препарати з кульбаби застосовують як відхаркувальний засіб. Настій коренів знаходить застосування при хворобах нирок та сечового міхура, водянці, сечокам’яній хворобі. Застосовують настій коренів також при сечокам’яній хворобі, подагрі. Полівітамінна рослина, багата солями калію та фосфору. Прийом відварів, згодовування свіжої трави відновлює сили, покращує обмінні процеси в організмі птиці, виводить з нього шлаки. Незамінна рослина при авітамінозах.

clip_image014

Відвар коренів: 1 столова ложка коренів на 1 л окропу, кип’ятити 15 хв., процідити. Випоювати птиці вволю. Суху траву перетерти, змішати з кормом. Зелену давати вволю. Материнка звичайна — Origanum vulgare L. Входить до складу седативного збору для лікування неврозів. Застосовують настій при розладах центральної нервової системи, судомах, неврозах, істерії, пригніченості, загальній слабкості, як заспокійливий засіб. Відвари та настої діють як сечогінні засоби при захворюваннях нирок. Як відхаркувальний засіб материнку застосовують при гострих і хронічних бронхітах, пневмонії, при простудних захворюваннях. Настій трави використовують для покращення апетиту, оскільки він призводить до виділення шлункового соку, для покращення травлення, при гастритах, ентероколітах, захворюваннях жовчовивідних шляхів. Відвар трави: 60,0 трави залити 1 л окропу, кип’ятити 5 хв, настояти, процідити. Випоювати вволю при вказаних захворюваннях. Настій трави: 5 ст.л. сировини на 1 л окропу, настояти 30 хв, процідити. Випоювати вволю. М’ята перцева — Mentha piperita L.

clip_image016

Листя м’яти перцевої входять до складу шлункових, заспокійливих зборів, м’ятних крапель, використовують як апетитний, протиспазматичний та жовчогінний засіб, при гепатитах. При запальних хворобах верхніх дихальних шляхів (фарингіт, ларингіт, трахеїт, риніт та ін.) застосовують ментол та інші препарати м’яти для змазування слизових оболонок. М’ята діє заспокійливо при неврозах, судомах. Відвар дають при нервовому збудженні, настій — проти істеричних припадків. Настій листя м’яти перцевої: 20 г сировини на 1 л окропу, настояти 20 хв, процідити. Випоювати вволю. Відвар листя: готують аналогічно, тільки кип’ятять 5 хв. Пижмо звичайне — Tanacetum vulgare L.

clip_image018

Настій суцвіть пижмо звичайного тонізує мускулатуру шлунково-кишкового тракту, покращує апетит і травлення, дають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту — гастритах, колітах, гепатитах, холециститах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Траву застосовують при нервових розладах, істерії, нервовому збудженні. Надземну частину використовують при аскаридозі, энтеробіозі. Сік зовнішньо при сверблячці. Настій трави: 4 ст.л. сировини на 1 л окропу, настояти 1 год, процідити. Випоювати вволю протягом 3 днів при аскаридозі, гострицях. В кінці лікування сольове проносне.

Відвар трави: 4 ст.л. на 1 л окропу, кип’ятити 5 хв, настояти 30 хв, процідити. Випоювати вволю для покращення апетиту і травлення, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Подорожник великий — Plantago major L.

clip_image020

Подорожник великий покращує травлення, покращує апетит, його приймають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хронічних гастритах з пониженою кислотністю, при хронічних колітах, захворюваннях жовчного міхура.

Порошок з насіння — при хронічних діареях. В насінні багато слизу і його використовують при запальних процесах шлунка і кишечника.

Настій, відвар, сік з рослини виявляє відхаркувальну дію при кашлі. Їх рекомендують при захворюваннях органів дихання простудного характеру: гострому бронхіті, плевриті, як бактерицидний, пом’якшуючий, протизапальний засіб.

Листя подорожника рекомендують при захворюваннях нирок, запаленнях сечового міхура.

clip_image022

Настій листя подорожника: 100 г сухого листя на 1 л окропу, настояти 1 год, процідити. Випоювати вволю.

Відвар листя: готують аналогічно настою, тільки кип’ятять 5 хв, випоюють вволю.

Відвар насіння: 100 г товченого насіння на 1 л окропу, кип’ятити 5 хв, процідити. При випоюванні додати до води у відношенні 1:2, або змішати з кормом.

Хороший ефект дає згодовування подрібненої трави або порошку з сухого листя.

Полин гіркий — Artemisia absinthium L.

Препарати з полину гіркого рефлекторно стимулюють функцію залоз шлунково-кишкового тракту, підсилюють жовчовиділення і значно покращують травлення, усувають діарею, заспокоюють біль у кишечнику, корисні при хворобах печінки.

При простуді, катарі верхніх дихальних шляхів застосовують відвар полину.

Рослина покращує обмін речовин, стимулює імунну систему.

Настій внутрішньо — при аскаридозі.

Настій трави полину гіркого: 5 ст.л. сировини залити 1 л окропу, настоювати в теплому місці 30 хв, процідити. Добавляти в воду птиці з розрахунку 1:10.

Відвар трави: 5 ст.л. сировини залити 1 л окропу, кип’ятити 1 хв, настоювати в теплому місці 30 хв, процідити. Добавляти в воду птиці з розрахунку 1:10.

Полин звичайний Artemisia vulgaris L.

clip_image024

Настій з надземної частини застосовують для збудження апетиту; як болетамувальний і заспокійливий засіб при кишковій коліці. Настій, відвар — при гастриті, метеоризмі, хворобах печінки і жовчних шляхів, жовтусі. Корінь чорнобильника застосовують як заспокійливий засіб, а листя — як болетамувальний і регулюючий діяльність шлунково-кишкового тракту.

Відвар і настій полину дають птиці при простуді, як жарознижувальний і відхаркувальний засіб при кашлі, бронхіті та ін. При неврозах, істерії та інших розладах нервової системи, при подагрі, ожирінні, як загальнозміцнюючий засіб також застосовують відвар і настій.

Відвар коренів — при круглих гельмінтах.

Слід пам’ятати, що при прийомі великих доз може мати місце гостре запалення шлунка, порушення функціонального стану печінки, токсичний гепатит.

Настій трави полину звичайного: 5 ст.л. сировини залити 1 л окропу, настоювати в теплому місці 30 хв, процідити. Добавляти в воду птиці з розрахунку 1:10.

Відвар трави: 5 ст.л. сировини залити 1 л окропу, кип’ятити 1 хв, настоювати в теплому місці 30 хв, процідити. Добавляти в воду птиці з розрахунку 1:10.

clip_image026

Собача кропива п'ятило­патева -Leonurus quinquelobatus Gilib. Препарати собачої кропиви п’ятилопатевої застосовують при підвищеному нервовому збудженні, істерії, неврозах, як заспокійливий засіб. Застосовують при стресах та для попередження стресів у птиці.

Діуретичний засіб, знаходить застосування для підвищення потенції у самців.

Відвар трави: 80 г (20 ст.л.) сировини на 1 л води, кип’ятити 15 хв, охолодити. Додають птиці у воду з розрахунку 1:10.

Аналогічно готують настій, але без кип’ятіння. Застосовують так само.

clip_image028

Спориш звичайний — Polygonum aviculare L.

Завдяки дубильним речовинам трава споришу ефективна при гастритах, гастроентеритах, діареях. Рослину застосовують при функціональній недостатності печінки, підшлункової залози та захворюваннях, пов’язаних з затримкою в організмі токсичних продуктів обміну.

Спориш покращує апетит, сприяє підвищенню маси тіла. Гуси, яких довго випасають на споришу, швидко жиріють.

Як жарознижуючий засіб — при запаленні легень, бронхітах, плевриті, кашлі, лихоманці та ін.

Галенові форми з рослини підвищують діурез, виводять з сечею надлишок іонів натрію та хлору, в результаті чого збільшується фільтрація в ниркових канальцях.

Настій рослини дають при порушенні сольового обміну, подагрі та інших захворюваннях.

Відвар трави: 10 ст.л. сухої трави на 1 л окропу, кип’ятити 15 хв, настояти, процідити. Випоювати вволю.

Настій трави: готують без кип’ятіння і випоюють аналогічно відвару.

Добре давати птиці свіжу або суху траву споришу.

Цмин пісковий Helichrysum arenarium (L.) Dс.

clip_image030

Цмин пісковий утримує лікарські речовини, які мають жовчогінні, кровоспинні, в’яжучі, сечогінні та дезинфікуючі жовчні протоки і сечоводи властивості, регулюють функціональну діяльність шлунка і підшлункової залози. Це знаходить застосування при лікуванні холециститів, холецистоангіохолитів, жовчнока’яної хвороби і гепатитів.

У вигляді відварів або настоїв він підсилює виділення жовчі, змінює її хімічний склад, збільшує вміст холатів, снижує рівень білірубіну і холестерину в крові, робить жовч більш рідкою.

Відвар корзинок і сухий порошок мають інсектицидні властивості і їх використовують як засіб проти молі та інших паразитів.

Настій квіткових корзинок: 5 ст.л. квіток залити 1 л окропу, настояти 10 хв, процідити. Випоювати вволю.

Відвар: готують аналогічно настою, тільки кип’ятять 15 хв.

Чабрець повзучий — Thymus serpyllum L.

clip_image032

Настій та відвар з надземної частини застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, які супроводжуються зниженням шлункової секреції, атонією або спазмами кишечника, метеоризмом, хронічними гастритами зі зниженою кислотністю, коліками, діареєю та ін.

Рослину як потогінний, відхаркувальний, обволікаючий і протизапальний засіб застосовують при простуді, бронхіті, пневмонії та інших запальних захворюваннях дихальних шляхів.

Препарати з чабрецю повзучого показані як заспокійливий засіб при невралгії, розладах нервової системи, істерії, судомах.

Відвар трави: 30 г трави на 1 л окропу, кип’ятити 3 хв, настояти, процідити. Випоювати вволю.

Настій трави: готують без кип’ятіння і випоюють аналогічно відвару.

Хрін звичайний — Armoracia rusticana (Lam.) Gaertn).

clip_image034

Лікарські властивості хріну пов’язані з подразнювальною і стимулюючою дією гірчичного масла, яке підсилює секрецію залоз шлунково-кишкового тракту, підвищує апетит.

Пероксидаза хріну підвищує фагоцитоз макрофагів до антитіл у 400 разів і знищує мікроби, які викликають запалення дихальних шляхів, а також ракові клітини.

Хрін покращує обмінні процеси в організмі, виявляє тонізуючу дію. Він сприяє виведенню надлишку солей з організму, тому його приймають при подагрі, артритах та інших порушеннях обміну речовин.

Слід мати на увазі, що хрін у великих дозах подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, збуджує нервову систему.

Настій коренів: 1 ст.л. натертого хріну на 1 л окропу, настояти 1 год. Випоювати вволю.

Цикорій звичайний — Cichorium intybus L.

clip_image036

Відвар коренів внутрішньо — як жовчогінний, протизапальний засіб при захворюваннях жовчного міхура, печінки, для покращення травлення, підвищення апетиту, при гастритах, коліках, діареї. При захворюваннях печінки корені цикорію краще використовувати в зборах з іншими лікарськими рослинами.

Відвар коренів внутрішньо — як сечогінний засіб при захворюваннях нирок і сечового міхура.

Відвар коренів внутрішньо — при гельмінтозах.

Таким чином, застосування лікарських рослин в птахівництві дозволяє значно покращити функціональний стан птиці, особливо системи травлення, за рахунок гіркот покращити апетит, нормалізувати функції печінки та жовчного міхура, попереджувати та лікувати захворювання дихальних шляхів та сечової системи, за рахунок заспокійливих речовин рослин нормалізувати роботу нервової системи, значно зменшити прояви істерії. Згодовування птиці протягом декількох днів окремих рослин дозволяє позбутися ряду ендо- та екзопаразитів.

Популярность: 9%

Пообсуждать статью!

Просмотров: 2,064

Оставить комментарий или два

Оповещать о новых коментариях по RSS

При публикации материалов сайта, публикатор обязан разместить ссылку на источник.